Бульозний отит: ознаки захворювання та методи його лікування

Бульозний отит як різновид запалення вушниці

Зміст

  • 1 Чим відрізняється захворювання?
  • 2 Особливості перебігу
  • 3 Діагностика та лікування

Буллезный отит: признаки заболевания и методы его леченияПеребіг гострих респіраторних захворювань, грипу, ГРВІ та інших інфекцій нерідко викликає розвиток гострого отиту. Однієї з різновидів запального процесу, що протікає в порожнині вуха, є бульозний отит. Розпізнати розвиток саме цієї форми хвороби допоможуть характерні симптоми недуги.

Чим відрізняється захворювання?

Буллезный отит: признаки заболевания и методы его леченияЦя форма отиту характеризується утворенням на слизовій оболонці слухового проходу, барабанної перетинки або вушній раковині своєрідних пухирів. Освіти можуть мати розміри приблизно з просяне зерно або горошину. В отоларингології такі пухирі називаються буллами – звідси і така назва захворювання. Грипозний вірус у вухо потрапляє, швидше за все, гематогенним шляхом.

Утворення, що виникають при запаленні, заповнені гемморагическим або прозорим ексудатом. Зазвичай розвиток гострого буллезного отиту виникає на тлі перенесеного грипу. У разі, коли пухирі, заповнені прозорим секретом, перебіг хвороби характеризується такими ознаками:

  • різка біль в області слухового проходу;
  • зниження слуху;
  • запаморочення.

Буллезный отит: признаки заболевания и методы его леченияХворого турбують сильні головні болі, разом з тим значно погіршується загальне самопочуття людини. Клінічно грипозний отит має безліч подібностей з гострим середнім отитом. На тлі перебігу недуги може розвиватися парез лицьового нерва. Отоларингологи при виявленні парезу зазвичай говорять про розвиток оперізувального лишаю вушної раковини, цей симптом багато пацієнтів плутають з отитом. Оперізувальний лишай не є захворюванням внутрішнього вуха.

Булли можуть спонтанно розриватися, з-за цього з порожнини вуха з’являються кров’яні виділення. Як правило, у слуховому проході утворюються 2-3 булли, зовні вони червонувато-багряні. Найчастіше розвиток такого вірусного отиту наголошується в період спалаху епідемії грипу.

Особливості перебігу

При відсутності своєчасного лікування бульозний отит швидко переходить в гостру форму цього захворювання. Іноді запальний процес зачіпає вестибулярний апарат, тоді до основних симптомів приєднується ще і нудота і блювота, а хода хворої людини стає невпевненою.

Читайте:   Вуздечка верхньої губи у дитини: корекція або видалення

Запальний процес, як правило, локалізується в надбарабанной порожнини вуха і характеризується тяжкістю перебігу.

Небезпека хвороби полягає в тому, що вона може викликати серйозні ускладнення – перейти у внутрішнє вухо і навіть черепну порожнину, ставши причиною менінгіту.

При проникненні вірусу в організм людини його захисні властивості значно слабшають, з цієї причини до захворювання може приєднатися бактеріальна інфекція. Цю особливість перебігу буллезного отиту важливо враховувати при призначенні лікування запального процесу.

Діагностика та лікування

Буллезный отит: признаки заболевания и методы его леченияЕфективність лікування буллезного отиту залежить від точності діагнозу, а також від його своєчасності. Діагноз ставиться на підставі скарг пацієнта і даних анамнезу отоскопической картини. В отоларингології широко застосовуються ще й такі методи дослідження стану вушниці, як визначення титрів до вірусу герпесу першого та другого типів, вивчення сироватки пацієнта на наявність вірусу Епштейн-Бара.

При проведенні таких методів дослідження, як отоскопія, отомикроскопия, видеотомикроскопия, спеціалісту добре видно, що кровоносні судини шкіри слухового проходу сильно розширені. Ця ознака вказує на розвиток запального процесу.

Фізіотерапія, застосовувана при бульозної вірусному отиті у дітей і дорослих, заснована на підвищення захисних сил організму до інфекції. Пацієнтам призначаються противірусні препарати в поєднанні зі стероїдами і протинабряковими засобами.

Під місцевим лікуванням мається на увазі розкриття булл, після чого пацієнтам призначаються спеціальні вушні краплі, що запобігають розвиток інфекції. Якщо відбувається вторинне розвиток буллезного отиту, неминучим стає застосування бактеріальних засобів.

Буллезный отит: признаки заболевания и методы его леченияХірургічне втручання показане тільки при наявності гною на місці ураження вуха. Якщо не розвивається гнійний процес, проведення операції стає недоцільною, оскільки при розтині соскоподібного відростка спеціаліст нічого не виявить, крім вираженого кровонаповнення в кістковій тканині та слизовій оболонці. В процесі лікування грипозного отиту необхідно постійно контролювати стан слуху. При ураженні слухового нерва отоларинголог одночасно з противірусним лікуванням призначає дезинтоксационную і протинабрякову терапію. Також важливо забезпечити відтік ексудату з порожнини вуха, після чого проводиться його промивання антибактеріальними і протизапальними розчинами. Щоб попередити інтоксикацію внутрішнього вуха, важливо якомога раніше призначити вітаміни групи В, АТФ, протинабрякову і дезінтоксикаційну терапію.

Читайте:   Івермектин: інструкція по застосуванню у людей з тваринами

Лікування пацієнтів з діагнозом буллезного отиту повинно бути комплексним і невідкладним. Лише такий підхід допоможе усунути всі неприємні ознаки на початковому етапі запального процесу та попередити виникнення ускладнень, небезпечних не тільки для здоров’я, але і для життя пацієнта.