Ехогенність щитовидної залози в основі діагнозу

Эхогенность щитовидной железы в основе диагноза

Ультразвукове дослідження впевнено посело лідируючі позиції в діагностиці багатьох захворювань, але найбільш поширена для дослідження молочних залоз, щитовидної залози і м’яких тканин загалом.

Ехографія сьогодні вважається практично єдиним засобом, за допомогою якого можна візуально оцінити внутрішню будову того або іншого органу, зокрема щитовидної залози, адже дуже багато захворювання пов’язані з порушенням функціонування даної залози в людському організмі. Ехогенність щз природно визначається за допомогою ультразвукового дослідження. Альтернативних методів дослідження поки ще ні в медицині, ні в науці немає.

Ехогенність об’єкта дослідження визначається певним лікарем на підставі особистого досвіду, а також за допомогою порівнювання ехогенності досліджуваного об’єкта з показниками відповідного рівня сірої шкали на моніторі ультразвукового апарату. Останній метод часто використовують і молоді фахівці для більшої впевненості у своєму висновку.

Ехогенність щз порівнюється з м’язами шиї і на підставі такого порівняння оцінюється її стан. Як правило, всі захворювання щитовидної залози супроводжуються дифузним зниженням ехогенності самої залози. Але фахівці всі можуть відрізнити різновиди ехо-структури щидовидки при різних захворюваннях на підставі своїх спостережень визначають діагноз хворого. Власне для цього і здійснюється ультразвукове дослідження.

Проходження ультразвукового обстеження призначає лікуючий лікар.

Читайте:   Вермокс: як виходять глисти при застосуванні даного препарату