Хвороба Пламмера, клінічні прояви, діагностика і лікування

Болезнь Пламмера, клинические проявления, диагностика и лечение

Ураження щитовидної залози, що супроводжуються проявами тиреотоксикозу зустрічаються досить часто. У переважній більшості випадків причиною є дифузний токсичний зоб, але дещо рідше надлишок тиреоїдних гормонів може бути викликаний іншими причинами, наприклад, доброякісним новоутворенням – токсичної аденомою щз, яка також відома під назвою хвороба Пламмера. Нерідко доводиться проводити диференціальну діагностику даного захворювання та Базедовій хворобі, так як спостерігається не тільки високу схожість симптомів, але і поширення хвороби Пламмера в ендемічних по захворюваннях щитовидної залози регіонах.

Зміст:

  1. Основні прояви токсичної аденоми щитовидної залози
  2. Особливості діагностики хвороби Пламмера
  3. Методи лікування та профілактики

Основні прояви токсичної аденоми щитовидної залози

Хвороба Пламмера викликана новоутворенням в щитовидній залозі, яке складається з залозистої тканини, здатної продукувати ті ж гормони, що і здорові клітини цього ендокринного органу.

Болезнь Пламмера, клинические проявления, диагностика и лечение

Клінічні прояви практично у всьому схожі з такими при гіпертиреозі, при інших ураженнях:

  1. Зниження маси тіла, яке відбувається незважаючи на достатню або навіть надлишкову калорійність добового раціону.
  2. Погана переносимість підвищення температури навколишнього середовища, що пояснюється різко зрослої теплопродукцією.
  3. Нерідко в такни залози пальпаторно можна виявити ущільнення (на відміну від Базедової хвороби, при якій рівномірно збільшена вся залоза).
  4. Характерна стійка тахікардія, яка майже не реагує на медикаментозне лікування і не зникає навіть під час сну.
  5. Шкіра пацієнтів з гіпертиреозом внаслідок розширення периферичних кровоносних судин і посиленого потовиділення стає вологою і теплою.
  6. Такі пацієнти нерідко бувають дратівливими і плаксивими, часто відзначається тремор.

В той же час важливим клінічним відзнакою токсичної аденоми і дифузного токсичного зобу є відсутність при хворобі Пламмера офтальмопатії і претибіальної мікседеми, а також кілька менш виражені прояви з боку серцево-судинної системи.

Так як симптоматика практично однакова при всіх ураженнях щитоподібної залози, які супроводжуються гіпертиреозом, то точний діагноз можна встановити тільки після одержання результатів додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Відповісти на питання тесту і отримати більше інформації про симптоми захворювання можна переглянувши відео:

Токсична аденома щитовидної залози – особливості діагностики

Болезнь Пламмера, клинические проявления, диагностика и лечение

Для постановки точного діагнозу може знадобитися виконання наступних досліджень:

  1. Огляд ендокринолога – у багатьох випадках пухлина можна виявити за допомогою пальпації (в залежності від її розмірів) після чого будуть призначені дослідження, які повинні точно визначити природу пухлиноподібного освіти.
  2. Ультразвукове дослідження дозволяє встановити точну локалізацію процесу, а також попередньо говорити про те, доброякісне або злоякісне дане новоутворення. Також при ультразвуковому дослідженні можливо уточнити особливості кровопостачання пухлини за допомогою доплерівського режиму. У деяких випадках для уточнення може також бути призначена комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.
  3. Визначення рівня тиреоїдних та тиротропного гормону – дозволяє судити про причини розвитку захворювання, так наприклад, підвищення ТТГ говорить на користь гіперфункції щитовидної залози, викликаної аденомою гіпофіза, і виключити хвороба Пламмера (для якої характерне зниження рівня цього гормону).
  4. Для визначення активності виявленого вузла використовують радіоізотопне сканування, яке засноване на захопленні радіоактивних ізотопів (найчастіше йоду або технецію) тканинами, які активно продукують гормони.

Найбільш точним методом, який дозволяє точно судити про природу тканин, що утворюють виявлений вузол, є біопсія.

Тільки після гістологічного дослідження можна точно сказати, злоякісне або доброякісне утворення у кожного конкретного пацієнта і призначити відповідне лікування.

Методи лікування і профілактики токсичної аденоми щитовидної залози

Існує три основні методи лікування – консервативне, оперативне і радиойодтерапия. Методи можуть використовуватися як окремо, так і в різних комбінаціях, вибір методу залежить від особливостей перебігу хвороби у кожного конкретного пацієнта. Виключно консервативна терапія тиреостатическими препаратами може бути призначена при незначній активності процесу, якщо ж новоутворення неактивно і не досягає значних розмірів, то лікування може і зовсім не призначатися – тільки спостереження.

У разі ж якщо є виражені явища тиреотоксикозу, або новоутворення досягає великих розмірів, більш доцільно хірургічне видалення, що виконується тільки після досягнення стану еутиреозу за допомогою тиреостатичних препаратів. В залежності від розмірів та локалізації пухлини, а також багатьох інших особливостей, можуть рекомендувати видалення тільки пухлини, видалення половини залози, або, в деяких випадках, повне видалення щитовидної залози.

Радиойодтерапия ж застосовується переважно у літніх пацієнтів, що мають ті або інші протипоказання до оперативного втручання.

Специфічних заходів профілактики, здатних запобігти розвитку хвороби Пламмера немає.

Болезнь Пламмера, клинические проявления, диагностика и лечение

Можна лише рекомендувати деякі заходи, здатні знизити ризик розвитку даної патології:

  1. Повноцінне харчування з достатнім вмістом йоду.
  2. Уникати впливу іонізуючого випромінювання.
  3. Уникати впливу токсинів, в тому числі і пов’язаних з професійною діяльністю.

При своєчасному виявленні і призначення відповідної терапії (а також дотримання пацієнтом всіх рекомендацій лікаря-ендокринолога) токсична аденома щитовидної залози не становить значної загрози здоров’ю, так як нормальний рівень гормонів досить легко досягається шляхом консервативного або оперативного лікування, а малигнизируется такий вид доброякісних пухлин досить рідко.

Але при пізньому зверненні за допомогою захворювання може супроводжуватися численними, а в деяких випадках і досить серйозними ускладненнями.

Читайте:   Збільшена підшлункова залоза: причини збільшення у дітей і що робити