Як перевірити підшлункову: які аналізи здавати для перевірки

Діагностику підшлункової залози потрібно проводити комплексно, важливо знати не тільки інформацію про будову органу. Але і розуміти, як він працює і знати, як перевірити підшлункову залозу.

Підшлункова залоза має досить великі розміри, у неї унікальна будова і цікаві функції. Їй відведена основна роль у процесі перетравлення їжі, так як в ній утворюються ферменти, необхідні для розпаду білків і жирів до сполук, які при попаданні в кров живлять клітини. У цій залозі відбувається утворення інсуліну, який допомагає глюкозі (основного джерела енергії) проникати в клітини органів і тканини. Також в залозі синтезуються і інші гормони.

Підшлункова залоза розташована в заочеревинному просторі, перед нею розташований шлунок, дванадцятипала, товста і поперечна кишки, а з боків — нирки. Орган має внутрішні протоки, в який збирається панкреатичний сік, який містить ферменти, від залізистих клітин. Всі протоки з’єднуються в один великий. Який виходить в дванадцятипалу кишку.

Якщо якась частина залози пошкоджується, то решта тканини беруть на себе її функцію, і захворювання може ніяк себе не проявляти. У той же час у деяких випадках може запалитися або відмерти зовсім маленький ділянку, непомітний в загальній структурі органу, але при цьому функція залози сильно змінюється. Саме тому потрібно проводити комплексне обстеження підшлункової залози, щоб охопити всю її структуру і вивчити функції.

Лабораторна діагностика

Під час обстеження підшлункової залози проводять аналізи, що дозволяють визначити працездатність органу. При гострих ураженнях підвищується активність ферментів, синтезованих залозою. Деякі з них краще визначаються в сечі, інші – в крові, інші – в кале.

Щоб оцінити тяжкість ураження потрібно також вивчити і функціонування печінки, так як вона тісно пов’язана з підшлунковою залозою.

Аналізи, що проводяться при діагностиці підшлункової залози:

  1. Загальний аналіз крові – якщо є гострий процес або загострення хронічної хвороби, то рівень лейкоцитів, сегментоядерних і паличкоядерних нейтрофілів, а також ШОЕ буде підвищено.
  2. Біохімічний аналіз крові – у нього відзначається підвищене кількість прямого і загального білірубіну (при жовтяничній формі захворювання), піднімається рівень гамма-глобулінів, сіалових кислот і серомукоїда.
Читайте:   Свічки від глистів: приклади назв з особливостями застосування

Специфічні аналізи, характерні саме для цього органу:

  • альфа-амілаза крові (у нормі вона повинна бути 16-30 г/літр у годину);
  • активність трипсину (не повинна бути вище 60 мкг/літр);
  • ліпаза крові 9при патології перевищує рівень 190 Од/літр);
  • глюкоза крові – буде мати значення вище 6 ммоль/літр, якщо запальні і деструктивні процеси охоплюють островкові (ендокринну) частину органу;
  • визначення амілази, трипсину і ліпази в просвіті дванадцятипалої кишки на голодний шлунок, а потім після подачі в кишку розбавленого розчину соляної кислоти (30 мл). У нормі ці ферменти в перших двох частинах вмісту кишки мають знижений рівень, а потім відбувається їх поступове збільшення до початкового значення. При хронічному панкреатиті у всіх порціях відбувається помітне зниження;
  • аналіз сечі – визначають активність амілази і кількість амінокислот (проба Ласуса). При патології залози ці речовини будуть спостерігатися в підвищених кількостях;
  • копрограма – при недостатній функції підшлункової залози у кале буде знаходитися крохмаль, жир, м’язові волокна і неперетравлена клітковина.
  •   Как проверить поджелудочную: какие анализы сдавать для проверкиВ даний час основним критерієм при лабораторній діагностиці захворювань підшлункової залози є эсталаза – це фермент, що знаходиться в калі. Якщо залоза працює погано, то активність панкреатичної эсталазы буде на рівні нижче 200 мкг/г, якщо ж має місце тяжка патологія органу, то менше 100 мкг/р.

    Лабораторні навантажувальні тести

    Інколи необхідно проводити деякі аналізи не тільки на голодний шлунок, але і після надходження в організм деяких речовин – проводиться навантажувальний тест.

    Види навантажувальних тестів:

  • Гликоамилаземическая проба – при цьому визначають початкову концентрацію амілази в крові, а потім людина випиває 50 г глюкози. Через три години роблять ще один аналіз на амілазу. При захворюванні кількість цього ферменту буде на 25% вище, ніж вихідний рівень.
  • Прозериновый тест – визначають початковий рівень діастази сечі, потім препарат вводять Прозерин. Потім дві години через кожні тридцять хвилин вимірюють вміст діастази. У нормі її кількість підвищується не більше ніж у два рази, а потім повертається до вихідного значення. При різних патологіях залози показники будуть відрізнятись.
  • Йодолиполовый тест – пацієнт при пробудженні повинен помочитися, а потім випити препарат Йодоліпол. Потім протягом 2,5 годин кожні півгодини в сечі проводять визначення рівня иодида. В основі діагностики лежить активність ліпази, що виділяється залозою. У нормі іодіда в сечі починає визначатися вже через годину, ступінь його екскреції збільшується і досягає максимуму в пробі сечі, взятої через 2,5 години.
  • Секретин-панкреозиминовая проба – для її проведення змінюють хімічний склад вмісту дванадцятипалої кишки після подачі в неї секретину (гормоноподобної речовини). Він посилює виділення в кишку панкреатичного соку, що містить багато биккарбонатов та ферментів.
  • Глюкозотолерантний тест, – дозволяє визначити патологію в ендокринному апараті підшлункової залози. При цьому спочатку визначають вміст глюкози в крові натщесерце, а потім через 60 хвилин і через дві години після вживання всередину розчину глюкози. Цей аналіз може призначити тільки лікар-ендокринолог і трактувати результати має теж, так як висока ймовірність розвитку ускладнень, що виникають при підвищеній концентрації глюкози в крові.
  • Читайте:   Омез побічні дії і протипоказання до препарату

    Вивчення структури органу

      Как проверить поджелудочную: какие анализы сдавать для проверкиДослідження залози визначається властивостями її тканини. Звичайний рентгенологічний огляд нічого не покаже, але протоки органу можна побачити за допомогою рентгена при введенні в них контрастної речовини.

    Добре вивчити залозу дозволяє ультразвуковий метод, а визначити інтенсивність кровотоку в її судинах можна за допомогою допплерографії. Комп’ютерна томографія робить пошарову візуалізацію структури, а її магнітно-резонансний аналог дозволяє визначити найдрібніші структури в органі.

    Методи рентгенологічного дослідження:

    1. Оглядова рентгенографія – візуалізуються тільки звапніння тканин залози і великі конкременти в протоках.
    2. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія – в протоки залози вводиться контрастна речовина з допомогою оптичного апарату для фіброгастроскопії з дванадцятипалої кишки.
    3. Селективна ангіографія – В судини залози подаються контрастні речовини, а потім їх оглядають за допомогою рентгена.
    4. Комп’ютерна томографія дозволяє діагностувати пухлини і запальні процеси в органі.
    5. Ультразвукове дослідження – не є, на відміну від томографії, дуже точним методом, але він дуже простий і безпечний, тому є основою для постановки первинного діагнозу. За допомогою УЗД можна побачити гостре і хронічне запалення, кісту, пухлина, абсцес. Ультразвукова доплерографія дуже важлива для оцінки кровопостачання органу. Відразу відзначимо, потрібно підготовка узд підшлункової залози.
    6. Магнітно-резонансна томографія є найбільш інформативним методом є ЯМР-томографія, вона дозволяє з максимальною точністю візуалізувати тканину органу по верствам. Якщо МРТ поєднати з введення контрастної речовини в протоки (холангіопанкреатографія) чи судини (ангіографія), то достовірність вивчення залози буде максимальною.

    Перед кожним з названих методів пацієнт повинен пройти підготовчі процедури.

    Застосування МРТ має такі показання:

  • патологія печінки;
  • невеликі пухлини залози;
  • панкреатит;
  • підготовка до оперативного втручання;
  • контроль терапії органу.