Рівень цукру в крові при цукровому діабеті 1 та 2 типу: яка норма

Вміст глюкози в крові суттєво відрізняється у здорової людини і у хворого на цукровий діабет. У даній статті буде розглянуто, які показники слід вважати нормою, а які знаходяться вище допустимого кордону, від чого залежить зміна рівня цукру і як він коливається протягом дня.

У здорової людини рівень глюкози в крові знаходиться в межах від 3,5 до 6,1 ммоль/літр. Після їжі її зміст на деякий час може трохи піднятися (приблизно до значення 8,0 ммоль/літр). Але за рахунок своєчасного відповіді підшлункової залози на це підвищення відбувається додатковий синтез інсуліну, що призводить до падіння рівня цукру.

Підшлункова залоза у хворого на цукровий діабет людини або зовсім не може виробляти інсулін (це характерно для людей з діабетом першого типу), або цей гормон синтезується в недостатній кількості, що може бути при цукровому діабеті другого типу. Саме з цих причин концентрація цукру в крові при даному захворюванні знаходиться вище нормальних показників.

Інсулін та його значення

Інсулін – це гормональне з’єднання, утворене в підшлунковій залозі. Його основне призначення – контроль за надходженням глюкози в клітини всіх органів і тканин людського організму.

Інсулін також відповідає за регуляцію білкового обміну за допомогою участі в їх освіту з амінокислот. Синтезовані білки з допомогою інсуліну переносяться в клітини.

Якщо в процесі утворення цього гормону відбуваються порушення або починаються проблеми в його взаємодії з клітинами організму — виникає гіперглікемія.

Гіперглікемія – це стійке підвищення рівня цукру в крові, в результаті чого настає цукровий діабет.

У здорових людей в підшлунковій залозі утворюється інсулін, який транспортує циркулює в крові глюкозу в клітини. При цукровому діабеті самостійно глюкоза потрапити в клітку не може, і вона продовжує, як непотрібний елемент знаходитися в крові.

При цьому глюкоза – це головне джерело енергії для всіх органів. Потрапляючи в організм з прийнятою їжею, всередині клітин вона перетворюється в чисту енергію. Завдяки цьому організм може нормально функціонувати.

Всередину клітин глюкоза може проникати тільки за допомогою інсуліну, тому важливість даного гормону не можна переоцінити.

Якщо в організмі спостерігається дефіцит інсуліну, весь цукор, що надходить з їжею, залишається в крові. В результаті цього кров густіє і більше не може ефективно транспортувати кисень і поживні речовини до клітин. Відбувається уповільнення цих процесів.

Судинні стінки стають непроникними для поживних речовин, у них зменшується еластичність і підвищується ризик отримання травм. Надлишок глюкози в крові теж несе небезпеку для нервових оболонок.

Читайте:   Види глистів та їх лікування

Симптоми підвищеного цукру

Коли рівень цукру в крові стає вище нормальних значень при діабеті, з’являються специфічні симптоми, характерні для цього захворювання:

  1. постійне відчуття спраги;
  2. сухість у роті;
  3. збільшення виділення сечі;
  4. загальна слабкість;
  5. порушення зору.

  Уровень сахара в крови при сахарном диабете 1 и 2 типа: какая нормаАле всі ці симптоми є суб’єктивними, а реальна небезпека загрожує тоді, коли рівень глюкози в крові знаходиться на високому рівні постійно.

Загроза пов’язана з виникненням ускладнень цукрового діабету. Насамперед — це ураження нервових волокон і судин у всьому організмі. Вчені довели, що підвищена концентрація глюкози в крові веде до розвитку більшості ускладнень діабету, які згодом викликають інвалідність і можуть закінчитися передчасною смертю.

Найбільшу небезпеку в плані серйозних ускладнень несе високий рівень цукру після їжі.

Якщо після прийому їжі рівень глюкози в крові періодично підвищується, це вважається першим явним ознакою початку захворювання. Такий стан називається преддиабета. Обов’язково слід звертати увагу на наступні симптоми:

  • довго незагойні рани;
  • постійно виникають заїди;
  • поява гнійників;
  • кровоточивість ясен;
  • слабкість;
  • порушення зору;
  • падіння працездатності.
  • Такий стан може тривати кілька років, перш ніж лікарі поставлять діагноз «цукровий діабет». За статистикою майже 50% людей, які хворіють на цукровий діабет другого типу, навіть не знають про свою хворобу.

    Це добре підтверджує той факт, що майже третя частина пацієнтів при постановці діагнозу вже має ускладнення захворювання, що виникли до цього періоду за періодичного підвищення концентрації глюкози після їди. Тому за своїм станом здоров’я потрібно постійно стежити і періодично перевіряти рівень цукру.

    Також дуже важливо займатися профілактикою цукрового діабету, тобто вести нормальний спосіб життя, повноцінно харчуватися, постійно контролювати своє здоров’я.

    Для попередження розвитку діабету потрібно дотримувати наступні правила:

    1. Регулярно перевіряти рівень глюкози в крові.
    2. Відмовитися від вживання алкоголю і куріння.
    3. Дрібно харчуватися, приймати їжу не менше п’яти разів на день.
    4. Тваринні жири у раціоні потрібно замінити жирами рослинної природи.
    5. Скоротити кількість уживаних вуглеводів з їжею, обмежити солодощі.
    6. Намагатися уникати стресових ситуацій.
    7. Вести активне життя.

    Терапія при цукровому діабеті складається з наступних заходів:

  • Дотримання суворої дієти, відмова від солодощів і вуглеводів.
  • Виконання фізичних вправ.
  • Прийом препаратів для зниження цукру в таблетках або у вигляді ін’єкцій інсуліну.
  • Здійснення самоконтролю рівня глюкози шляхом регулярного її виміру протягом дня.
  • Навчання керівництву станом свого організму при цукровому діабеті.
  •   Уровень сахара в крови при сахарном диабете 1 и 2 типа: какая нормаРівень глюкози в крові повинен зберігатися на нормальному значенні всіма можливими способами, так як гіперглікемія – це основна причина виникнення хронічних захворювань. Зниження концентрації цукру до значення, максимально близького до цифр здорових людей – це головне завдання терапії при цукровому діабеті.

    Читайте:   Тріскаються п'яти що робити: в домашніх умовах (фото)

    Не можна допускати виникнення гіпоглікемії. Це стан, коли рівень цукру в крові падає настільки, що стає нижче нормального рівня. Слід нагадати, що мінімальний показник глюкози в крові, що відповідає нормі, дорівнює 3,5 ммоль/літр.

    Для запобігання різних ускладнень цукровий діабет необхідно компенсувати, тобто постійно підтримувати рівень глюкози в досить жорстких межах:

    1. Норма цукру в крові натще становить від 3,5 до 6,1 ммоль/літр.
    2. Через дві години після їжі кількість глюкози в крові не повинен бути вище 8 ммоль/літр.
    3. Перед сном нормальний межа цукру становить від 6,2 до 7,5 ммоль/літр.
    4. В сечі глюкози не повинно міститися взагалі, в крайньому випадку допустиме значення 0,5%.

    Вищеназвані показники є найбільш оптимальними, при таких значеннях мінімальна ймовірність розвитку ускладнень. Також важливо знати, що потрібно підтримувати не тільки нормальне значення глюкози в крові та сечі, але і контролювати також і такі показники:

    1. Вага тіла повинен бути оптимальним у залежності від зросту, віку і статі.
    2. Артеріальний тиск не повинен бути вище 130/80 мм ртутного стовпа.
    3. Нормальний вміст холестерину не повинне перевищувати 4,5 ммоль/літр.

    Найчастіше на практиці досягти цих показників дуже важко, але не варто забувати, що основна мета при лікуванні цукрового діабету – це запобігання розвитку ускладнень, забезпечення стабільно гарного самопочуття і прагнення до активного довголіття.

    Відмінності між діабет першого і другого типу

      Уровень сахара в крови при сахарном диабете 1 и 2 типа: какая нормаДо цукрового діабету відноситься ціла група ендокринних захворювань, які розвиваються через відносного або абсолютного дефіциту гормону інсуліну, і порушення його взаємозв’язку з тканинами організму. А це обов’язково призводить до виникнення гіперглікемії – сталому підвищенню концентрації глюкози в крові.

    Для захворювання характерний хронічний перебіг і порушення всіх видів обмінних процесів – жирового, вуглеводного, мінерального, білкового та водно-сольового. Крім людей це захворювання виявляється також і у деяких тварин, наприклад, у кішок.

    В даний час є докази, що цукровий діабет має генетичну схильність. Перший раз така гіпотеза була озвучена в 1896 році і підтверджувалася вона тоді тільки даними статистичних спостережень. Зв’язок В-локусу лейкоцитарних антигенів гістосумісності з цукровим діабетом першого типу, і відсутність її при другому типі захворювання була встановлена в 1974 році.

    В подальшому були виявлені деякі генетичні варіації, які зустрічаються набагато частіше в геномі людей з діабетом, ніж у всій решті популяції.

    Наприклад, якщо в геномі є одночасно В8 і В15, то ризик захворювання збільшується в 10 разів. В 9,4 рази ймовірність хвороби зростає в присутності маркерів Dw3/DRw4. Приблизно 1,5% випадків діабету обумовлені мутацією A3243G мітохондріального гена MT-TL1.

    Читайте:   Як позбутися від гостриків в домашніх умовах в короткі терміни

    Потрібно зауважити, що діабет першого типу характеризується генетичною гетерогенністю, тобто захворювання можуть викликати різні групи генів.

    Діабет першого типу визначається лабораторним способом, при якому діагностичною ознакою є наявність в крові антитіл до бета-клітин підшлункової залози.

    До цього часу характер успадкування повністю не визначений, спрогнозувати цей процес дуже складно через генетичної гетерогенності захворювання. Для адекватного моделювання спадкування необхідні додаткові генетичні та статистичні дослідження.

    Патогенез цукрового діабету має два головних моменти:

    1. Недостатній синтез інсуліну клітинами підшлункової залози.
    2. Інсулінорезистентність, тобто порушення взаємодії гормону з клітинами організму з-за зміни будови або зниження кількості певних рецепторів до інсуліну, а також порушення структури самого гормону або зміна внутрішньоклітинного механізму подачі імпульсу від рецепторів до органел клітин.

    Клінічні відмінності між діабет першого і другого типу

      Уровень сахара в крови при сахарном диабете 1 и 2 типа: какая нормаУ медицині описано типове розвиток двох типів захворювання, але в клінічній практиці ці сценарії можуть бути не завжди реалізовані повною мірою. Наприклад, при цукровому діабеті першого типу на деякий період після постановки діагнозу може зникати потреба в інсуліні (так званий «медовий місяць» діабету).

    При захворюванні другого типу може не бути хронічних ускладнень. Автоімунний діабет 1 типу може розвиватися навіть після 40 років, а у молодих людей в 10-15% випадків при даному захворюванні можуть не визначатися антитіла до бета-клітин підшлункової залози (ідіопатичний діабет).

    Якщо для самого захворювання характерним є такий діагностичний ознака, як гіперглікемія певною мірою, то для типу діабету ознаки такого немає, а є лише деякі більш або менш специфічні ознаки (симптоми). Тобто діагноз діабету носить ймовірний характер і є діагностичною гіпотезою.

    На практиці тип діабету на початку розвитку захворювання визначається лікарем-ендокринологом на основі певних сполучень клінічних проявів діабету (вік хворого, вага тіла, схильність до кетозу, залежність від інсуліну) без урахування будь-яких діагностичних ознак. Тип захворювання може надалі перевизначатися лікарем, якщо його розвиток не відповідає передбачуваним сценарієм.