Уреаплазмоз

Уреаплазмоз: симптомы и лечение, фото уреаплазмоза

Бактерія уреаплазма – одноклітинний мікроб, який постійно перебуває та розмножується в організмі людини, і є невід’ємною складовою його мікрофлори. Відхиленням, який вважається захворюванням, є тільки надмірне розмноження, перевищує нормальну концентрацію. Ця ж особливість є основоположною при діагностики уреаплазмозу: такий діагноз буде поставлений, тільки якщо інших патологій або запальних процесів у сечостатевій системі не виявлено.

Причини розвитку уреаплазмоза

Ureaplasma urealyticum – мікроорганізми, що є частиною загального бактеріального фону слизових оболонок, найчастіше вибирають саме середовище піхви, тому уреаплазмозом хворіють переважно жінки. І статистика цього захворювання не втішна: кожна 3-я дівчинка народжується вже з неприродно великим вмістом цих бактерій в організмі, отримавши інфекцію від своєї матері. Провокуючими розмноження факторами можуть стати будь-які зміни, пов’язані з порушеннями імунної системи, прийом фармацевтичних препаратів (особливо антибактеріальних), перенесені венеричні або інфекційні захворювання. У поєднанні з зовнішніми факторами, негативною екологічною обстановкою або кліматичними особливостями регіону поведінку мікроорганізмів стає непередбачуваним, і неагресивні в звичайному стані колонії бактерій починають активно розвиватися, вносячи в організм суттєві негативні зміни.

Чоловічий уреаплазмоз менш поширене явище і рідше діагностується. Це пов’язано не тільки з особливостями гормонального і бактеріального фону чоловічого організму, але і з безсимптомним перебігом хвороби у чоловіків. Найчастіше легке нездужання, спричинене збільшенням щільності Ureaplasma urealyticum, чоловіки переносять на ногах, не звертаючись до лікаря. Так як більша частина наслідків уреаплазмозу небезпечна саме для жінок, то здається, що уреаплазмоз у чоловіків може і не вимагати лікування. Ця думка помилково, так як чоловік-переносник може стати засобом поширення захворювання для своїх партнерок.

Уреаплазмоз – захворювання, що передається статевим шляхом, тому і група ризику збігається з категорією потенційних пацієнтів шкірно-венеричного диспансеру: особи, що ведуть безладне статеве життя, практикуючі незахищені статеві акти з частою зміною партнерів. Другий з найбільш частих принципів інфікування підрозділяється на три типи:

  • ураження легенів дитини на стадії формування ембріона;
  • внутрішньоматкова інфекція, яка проникає до ще не народженій дитині через пуповину;
  • зараження дитини при проходженні через слизову оболонку родових шляхів.

Помилкова думка, що інфекціями такого роду можна заразитися повітряно-крапельним або побутовим способом не має підтверджень. Бактерія не пристосована до існування поза звичного середовища. Навіть користування загальними санітарно-гігієнічними приладдям з хворим або носієм вважається безпечним, як і перебування з ним в одному басейні.

Симптоми уреаплазмоза

Тривалий час уреаплазма може не давати про себе сигналів, перебуваючи в неактивній формі роками. Загострення найчастіше пов’язані з внутрішніми перебудовами організму, наприклад з вагітністю, або прийомом гормональних препаратів. Симптоматика аналогічна багатьом ХПСШ, тому пробувати поставити діагноз самостійно не варто. Причиною для звернення до лікаря повинні стати будь-які з ознак захворювань, що передаються статевим шляхом.

  • Виділення, які свідчать про зміни в структурі слизових. Навіть якщо виділення, що залишаються на білизні, не мають запаху і кольору, — це причина для проходження аналізів, так як цілий ряд серйозних захворювань починається саме з таких перебудов жіночих статевих органів. Поява запаху або зеленуватого відтінку у виділеннях – симптом починається гнійного процесу внутрішніх статевих органів, і дотягувати захворювання до цієї стадії не в інтересах пацієнта: зміни вже можуть бути незворотними. Те ж можна сказати і про присутність у виділеннях згустків крові в межменструальный період.
  • Болі внизу живота, відповідні місцезнаходженням жіночих органів. Як і надмірно хворобливе проходження менструацій, болі і різі – сигнал для термінового звернення до лікаря, так як їх поява – свідоцтво запального руйнування тканин матки, придатків або родових шляхів.
  • Печіння та свербіж. Запальний процес, викликаний бактеріями, проявляється больовими відчуттями або почуттям печіння. Залежно від ураженої зони це можуть бути як генітальні області, так і інша локалізація інфекції, наприклад горло. В останньому випадку захворювання може бути помилково прийнято за ангіну, так як гнійні вкраплення на мигдалинах притаманні й цій групі інфекцій. Ураження статевої системи супроводжуються дискомфортними відчуттями при сечовипусканні.
  • Хворобливий статевий акт навіть при рясному мастилі піхви.
Читайте:   Можна їсти аґрус при цукровому діабеті 1 та 2 типу

Симптоми уреаплазми у чоловіків подібні, але проявляються в більш згладженої формі: печіння при сечовипусканні і проблеми з еректильною функцією.

Необхідно пам’ятати, що протягом уреаплазмозу не рівномірний, тобто захворювання може гаснути на тривалий час, нагадуючи про себе знову при підвищенні фізичних чи емоційних навантажень, зниження опірності організму або у період зміни гормонального фону, наприклад при вагітності.

Уреаплазмоз та його наслідки

Нібито несерйозність захворювання оманлива. Наслідками уреаплазми стає цілий ряд проблем, часто завдають непоправної шкоди здоров’ю:

  • хронічне запалення органів статевої системи;
  • цистит;
  • пієлонефрит, частіше хронічна форма;
  • сечокам’яна хвороба у чоловіків і жінок;
  • безпліддя як одного, так і другого партнера;
  • еректильна дисфункція і простатит у чоловіків;
  • імпотенція;
  • різноманітні патології вагітності, включаючи внематочное розвиток і викидні на будь-якому терміні;
  • загальне руйнування імунної системи, що провокує розвиток інших захворювань.

Методи та особливості діагностики уреаплазмозу

Постановка діагнозу «уреаплозмоз» ускладнюється тим, що бактерії Ureaplasma urealyticum у здоровому організмі – нормальне явище, і саме їх наявність жодною мірою не говорить про проблеми зі здоров’ям. Підставою для лікарського втручання буде тільки перевищення їх нормальної кількості і їх нестандартна локалізація. Часто кілька поспіль проведених аналізів дають істотно різні результати. До того ж і не заважає нормальній життєдіяльності концентрація бактерій в організмі у кожної людини індивідуальна. Першою підставою вважати підвищення рівня бактерій захворюванням є скарги пацієнта на відповідні клінічні симптоми, а підтвердженням – дані лабораторного аналізу. Уролог, гінеколог відповідно проводять цілий комплекс аналізів перед остаточною постановкою діагнозу. Першим з них є полімерна ланцюгова реакція (ПЛР), результат якої вважається умовним і попередніми, але саме від його підсумками залежить подальше проходження діагностичного курсу.

Одна з причин, чому лікування не призначається відразу після проходження ПЛР, – його неточність. Навіть через 2-3 тижні після проходження курсу лікування цей метод показує наявність залишкової уреаплазми в організмі. Тому як контрольне тестування його не використовують. Але саме цей метод вважається найбільш точним при негативному результаті, так як здатний показати навіть мінімальний відсоток патології.

Також за медичними показаннями може бути призначений серологічний метод або імунофлюоресцентний. Останній набуває все більшу популярність у зв’язку з мінімальними термінами отримання результатів і порівняно невеликою ціною на процедуру.

Найбільш точним і основним методом діагностики є сівба – розміщення біологічного матеріалу в оптимальну для його розвитку середу. Такий метод називають культуральним. Ця методика, матеріалом для якої служить зішкріб зі стінок піхви або уретри, сеча або виділення простати, дозволяє не тільки визначити наявність, локалізацію та концентрацію мікроорганізмів, але і максимально точно визначити їх штам, а також чутливість до різних груп антибіотиків. Це необхідно для підбору найбільш ефективного препарату для лікування, що виключає можливість звикання і переродження бактерії.

Читайте:   Як і чим вилікувати радикуліт поперекового відділу: ліки, вправи, уколи, масаж

Крім аналізу на наявність у пробах власне Ureaplasma urealyticum лаборант обов’язково виявить і всі подібні по руйнуючій дії статеві бактерії: мікоплазми, гонореї, хламідіозу та інші. Це необхідно для комплексного лікування всієї групи мікроорганізмів, чиє дію не тільки схоже симптомами, але і взаємно посилює один одного.

Основні форми захворювання

В залежності від характеру перебігу хвороби уреаплазмоз прийнято поділяти на гострий і хронічний. Гостра форма пов’язана з великою кількістю симптомів і їх явностью. Лікування такої форми проходить значно швидше і ефективніше. Лікарі додатково попереджають пацієнтів, схильних до самолікування, що переконатися в повному зцілення необхідно також лабораторними методами, а не орієнтуючись тільки на зовнішню клінічну симптоматику. Приглушена гостра форма – найчастіша причина занедбаності захворювання. Несвоєчасність лікування і неадекватна доза препаратів, що приймаються сприяє переродженню такого типу захворювання в хронічну форму.

Підготовка до відвідування гінеколога при підозрах на уреаплазмоз

Для максимальної точності результату досліджень перед зверненням до лікаря потрібно провести ряд приготувань:

  • виключити будь-які інтимні контакти за 2-3 дня;
  • протягом цього ж періоду не користуватися засобами інтимної гігієни і вагінальними фармацевтичними препаратами;
  • виключити очищення внутрішніх стінок піхви: спринцювання і використання тампонів;
  • за добу виключити мило, гелі з процедур інтимної гігієни;
  • не проводити такі процедури в день звернення.

Всі ці заходи спрямовані на мінімальне спотворення бактеріальної середовища слизової, що дає максимальну точність досліджень.

Лікування уреаплазмоза

Як і вся група статевих інфекцій, що відрізняється максимальною пристосованість і здатність до мутацій, уреаплазма лікується індивідуально. У розрахунок беруться не тільки особливості штаму і наявність супутніх захворювань, але і вік хворого. Лікування в обов’язковому порядку включає три основних етапи:

  • приведення в норму вмісту умовно-патогенних організмів у мікрофлорі;
  • усунення провокуючих їх активізацію факторів;
  • відновлення імунітету і стимулювання власних захисних систем організму.

Перший етап, як правило, заснований на призначення курсу антибактеріальних препаратів. Вибрати конкретний тип належить лікареві, так як до багатьох видів препаратів окремі штами нечутливі. Наприклад, лікування поширеним пеніцилінових поруч результату не дасть. Найчастіше для дорослих пацієнтів використовуються засоби з групи тетрациклінових антибіотиків, як найбільш комплексно вирішують проблему. Для лікування дітей може використовуватися еритроміцин, як найбезпечніший з антибіотиків. Однак більш точну картину покаже посів на чутливість до АБ.

Визначитися з конкретними засобами для другого та третього етапу відновлення не складно: це стандартні рекомендації щодо організації повноцінного корисного харчування та здорового способу життя. Відновлення мікрофлори допоможуть продукти, багаті біфідо-бактеріями, додаткові препарати Бади допоможе підібрати лікар.

Уреаплазмоз у вагітних

Жінки в «цікавому положенні» — найчастіша категорія пацієнток, які проходять лікування від уреаплазмозу. Це пов’язано з особливостями перебудови організму, підготовки до пологів і виснаженого формується ембріоном. Змінене середовище слизових оболонок вагітної – найбільш сприятливе поле для розмноження багатьох патогенних і умовно-патогенних бактерій, у тому числі і уреаплазми. Небезпека наслідків інфікування майбутньої матусі полягає не тільки в зараженні плоду, що відбувається у більш ніж 50% випадків, але і в самій низькій ймовірності доносити плід до народження. Найчастішим підсумком запущеного уреаплазмозу є викидень.

Читайте:   Гастрит у дитини: симптоми і лікування профілактика

Складність лікування уреаплазмозу вагітних полягає в неможливості застосування антибіотиків після 22-го тижня. Після цього періоду такі лікарські засоби негативно позначаються на розвитку плоду. На пізніх термінах всі процедури спрямовані тільки на профілактичні заходи та заходи збереження плоду. Саме тому медики жіночої консультації наполягають на попередньому дослідженні мікрофлори при запланованої вагітності та обов’язкову здачу аналізів на самих ранніх термінах.

На ранніх термінах вагітності лікування і відновлення організму вагітної після уреаплазмозу менш пов’язана з побічними ефектами, як для самої жінки, так і для плоду. Є дані, що після проходження курсу такого лікування мікрофлора організму відновлюється штучно.

Профілактика уреаплазмоза

Профілактичні заходи не тільки попередять захворювання, але і допоможуть виключити рецидивному інфікування. Основними чинниками, що дозволяють уникнути проблеми, є:

  • сталість інтимних зв’язків і статевих партнерів;
  • регулярні профілактичні обстеження і здавання аналізів обома сексуальними партнерами;
  • використання контрацептивів;
  • заходи гігієни після незахищених статевих актів і орального сексу;
  • загальне зміцнення імунітету і відмова від шкідливих звичок.

Народна медицина як доповнення до основного лікування

Як і у випадку більшості ХПСШ багато інфіковані соромляться звертатися до медичного закладу, побоюючись розголосу і негативної реакції оточуючих. Саме це породило таку кількість запитів на самостійні і народні методи лікування захворювання. Лікарі попереджають про наслідки дилетантського лікування: інфекція не тільки може перерости в хронічну форму, але і отримати стійкість до окремих видів препаратів, що ускладнить подальшу медичну допомогу. Народні методи мають сенс тільки у випадках неможливості провести повноцінну терапію антибіотиками або в якості допоміжного засобу.

1. Використання часнику для лікування багатьох видів захворювань, що ґрунтуються на діяльності мікроорганізмів, відомо давно. При лікуванні ЗПСШ, зокрема уреаплазмозу, часник входить в різні рецепти:

  • для підмивання і спринцювань застосовується «часникова вода», настояна протягом доби на очищених, але не рубаних, зубчиках протягом 6-10 годин;
  • просте додавання свіжого часнику в їжу позитивно позначається не тільки на мікрофлору, але і на стані імунної системи;
  • спиртовий настій часнику, розведений до 10%, застосовується при спринцювання піхви і ротової порожнини, а не розбавлений для вживання всередину по 1 чайній ложці 3 рази в день.

2. При свербінні і палінні для підмивання використовується відвар кори дуба, такий засіб знімає дискомфорт і сприяє знищенню бактерій.

3. Додавання в раціон каротиноїдів сприяє нормалізації бактеріальної середовища. Найбільш доступними джерелами цієї речовини в середній смузі є морква і обліпихова олія. Останнє можна використовувати не тільки всередину, але і для просочування піхвових тампонів.

4. Цілий ряд лікарських трав, які довгий час в народній медицині називали жіночими, також дає позитивний результат для лікування уреаплазмозу. Це грушанка, борова матка, золотарник, зимолюбка. Їх використовують і для складання чайних зборів, і для зовнішнього застосування.

5. Одне з найбільш ефективних природних засобів – масло чайного дерева. Його летюча структура дозволяє використовувати як в аромалампах, так і для додавання в ванни для підмивання. Єдина умова використання – ретельне дотримання приписів анотації щодо концентрації препарату, так як концентрована форма при попаданні на шкіру може викликати алергічні реакції.