Вроджена приглухуватість: ризик приглухуватості у новонароджених, тест на приглухуватість і лікування захворювання

Приглухуватість у новонароджених: причини, симптоми і лікування

Зміст

  • 1 Симптоми вродженої приглухуватості
  • 2 Причини та групи ризику по приглухуватості у новонароджених
  • 3 Ступеня порушення слуху у новонароджених
  • 4 Лікування звичайної та вродженої нейросенсорної приглухуватості

Врожденная тугоухость: риск тугоухости у новорожденных, тест на тугоухость и лечение заболеванияПриглухуватість – це захворювання, що характеризується зниженням слуху, аж до повної його втрати. Зустрічається патологія серед людей різних вікових категорій, може бути вродженою або набутою проблемою. Приглухуватість у новонароджених найчастіше з’являється як результат перенесення жінкою будь-яких інфекційних або вірусних захворювань під час вагітності.

Проблема порушень слуху у новонароджених дуже актуальна як з соціальної, так і з медичної точки зору. Вся справа в тому, що зниження слуху у малюка призводить до наявності відхилень мовного розвитку, впливає на інтелект і формування особистості.

Тому ще до виписки у багатьох сучасних пологових будинках кожен малюк проходить тест на приглухуватість у новонароджених з допомогою спеціального автоматизованого обладнання. Якщо тест не був пройдений, видається направлення до вузького спеціаліста для подальшого обстеження і тестування слуху.

Симптоми вродженої приглухуватості

Головним симптомом приглухуватості у новонароджених є відсутність будь-якої реакції на звуки. При нормальному слуховому розвитку малюки вже у віці двох тижнів здригаються від раптових або занадто гучних звуків.

В місяць малюк вже реагує на голос мами, в три місяці дізнається по звуку улюблені іграшки. І повертає голову в бік звуку. Якщо такої реакції не спостерігається потрібно терміново звертатися до лікаря.

Навіть якщо не виявлена вроджена приглухуватість, лікарі рекомендують не втрачати пильність. Так як хвороба буває і набутою, глухота може стати наслідком якого-небудь захворювання.

Причини і групи ризику по приглухуватості у новонароджених

До числа найбільш ймовірних причин приглухуватості у новонароджених відносяться:

  • грип, токсоплазмоз, герпес і краснуха, перенесені під час вагітності матір’ю;
  • прийом алкоголю і куріння;
  • недоношеність малюка, вага менше 1500 гр.;
  • погана спадковість.

Також ризик приглухуватості у новонароджених підвищується, якщо вагітною жінкою здійснювався прийом токсичних медикаментів (стрептоміцин, фуросемід, аспірин, гентаміцин і ін)

Для своєчасного виявлення проблеми, батьки повинні уважно стежити до здоров’я дітей і реагувати на будь-які зміни в їх стані. Діти, що перенесли кір та грип в дитячому віці потрапляють в групу ризику по приглухуватості у новонароджених.

Ступеня порушення слуху у новонароджених

Розрізняють три ступеня порушення слуху у новонароджених. Перша ступінь захворювання вважається найлегшою, при ній людина може сприймати шепіт на відстані від 1 до 3 метрів, а розмовну мову середньої гучності з 4х метрів. Труднощі слухового сприйняття спостерігаються при спотворенні мовлення співрозмовника, а також при наявності стороннього шуму.

При наявності другого ступеня приглухуватості у дитини виникають труднощі при розпізнаванні шепоту на відстані більше метра. При цьому розмовна язик найкраще сприймається, коли співрозмовник видалений не більш ніж на 3,5-4,0 метра. Однак і при такому віддаленні деякі слова можуть сприйматися нерозбірливо.

Найважчою є третя ступінь приглухуватості. При такому порушенні слуху практично невиразний шепіт навіть на дуже близькій відстані, а розмовна язик може сприйматися тільки на відстані не більше 2 метрів.

Лікування звичайної та вродженої нейросенсорної приглухуватості

Врожденная тугоухость: риск тугоухости у новорожденных, тест на тугоухость и лечение заболеванияПочинати лікування приглухуватості у новонародженого слід з визначення причин її виникнення. Зробити це зможе тільки досвідчений лікар, який за результатами досліджень згодом призначить адекватне лікування.

При наявності незначних порушень слуху лікування може обмежитися очищенням слухового проходу від сірки і закапуванням в хворе вухо протизапальних і протимікробних крапель.

Якщо причиною порушень слуху є яке утворюється у внутрішньому вусі секрет, що виник в результаті запального процесу, призначаються відповідні медикаменти. Якщо вони виявляються безсилі, вдаються до хірургічного втручання.

У разі вродженої нейросенсорної приглухуватості або при відсутності перспектив лікування звичайної приглухуватості, лікарем призначається використання слухового апарата з шестимісячного віку.

Читайте:   Не проходить кашель: з яких причин і що з цим робити?